Уралочка

Позднеосінній сорт створено в Південно-уральському НДІ плодоовочівництва і картоплярства від схрещування добірної форми уссурійської груші 41-15-9 з Северянкою. Автори сорту: Е. А. Фалкенберг, М. А. Мазунін та Л. І. Болотова. Районовано в Уральському і Західно-Сибірському регіонах, де широко поширений у виробничих і любительських насадженнях.

Дерево середньоросле, висотою до 5 м. Гілки відхиляються від стовбура під кутом, близьким до прямого, прямі, розташовані рідко, кінці спрямовані вгору. Кора на штамбі та основних гілках гладка, сіра. Плодові утворення — прості і складні кільчатки, плодові сумки.

Пагін середній, злегка колінчастий, округлий, коричневий, голий, чечевички середнього розміру, їх мало. Листя середнє, широке, еліптичне, короткозагострене, зелене, гладке, блискуче. Край листа дрібнопилчастий, хвилястий. Черешок середній, тонкий. Квітки середні, рожевуваті.

Плід малий, масою 44 г, одномірний, короткогрушоподібний, гладкий, правильної форми. Шкірка середня, шорстка, суха, тьмяна. Забарвлення плоду зеленувато-жовте у знімній стиглості і золотисто-жовте при дозріванні, покривне забарвлення відсутнє. Підшкірні точки численні, дрібні, сірі, добре помітні. Плодоніжка середня, тонка, злегка зігнута, прямопоставлена. Воронка мала, гостроконічна, не оржавлена. Чашечка неподібна, напіввідкрита. Сердечко цибулиноподібне, насіннєві камери закриті. Підчашова трубка середньої довжини і товщини. Насіння середнього розміру, коричневе, округле.

М'якоть кремова, середньої щільності, дрібнозерниста, соковита, кислувато-солодка, із середнім ароматом, смакова оцінка 4,2 бала. У м'якоті міститься: 14,8% сухих речовин, 12,0% цукрів, 0,8% органічних кислот.

Термін дозрівання плодів пізньоосінній (15-25 вересня). Досягнувши знімної стиглості, плоди протягом 7-10 днів утримуються на дереві, потім дружно осипаються. Зберігатися можуть до 30 днів.

Запилювачами служать сорти Повислая, Вікова. Схильний до зав'язування партенокарпічних плодів.

Плодоношення настає на 4-й рік, врожайність швидко наростає, висока — до 39 кг на дерево у 7-річному віці.

Сорт відрізняється винятковою зимостійкістю деревини і квіткових бруньок. У зиму 1978-1979 р., при зниженні температури до мінус 48,3 градуса, пошкодження оцінені в 2,5 бала, дерева плодоносили і дали урожай 20 кг/дерева на 10-річних деревах.

Стійкість до посухи середня, ураження паршею не спостерігалося, грушевим галловим кліщем пошкоджується незначно (0,2 бала). Спостерігалася висока стійкість квіток до весняних заморозків.

Розмножується окуліруванням і щепленням на сіянці уссурійської груші. Обрізка в молодому віці формуюча, потім санітарна і при старінні дерева омолоджувальна. У сад слід висаджувати за схемою 6 Ч 3-4 м.

Переваги сорту: є ідентифікованим донором високої зимостійкості, доброго смаку плодів, стійкості до парші.