Попелиця

Попелиця (лат. Aphididae) — це чисельна родина комах ряду Напівтвердокрилих, які є одними з найнебезпечніших шкідників рослин у світі. Ці комахи мають колючо-сисний ротовий апарат, за допомогою якого вони висмоктують поживні соки з клітин рослин, викликаючи їх поступове виснаження.

Шкідник вражає величезний перелік сільськогосподарських культур, зокрема цукрові буряки, ріпак озимий, капусту городню, коноплі посівні, перець, огірки, суницю та сою. Величезна швидкість розмноження дозволяє попелиці за лічені дні повністю покрити нижню частину листків або молоді пагони, що критично впливає на розвиток рослини.

Біологія розвитку попелиці характеризується складним циклом: чергуванням поколінь, що розмножуються партеногенезом, та появи статевих особин восени. Окремі види здатні мігрувати з первинних рослин-господарів на вторинні, що значно ускладнює контроль за їх чисельністю протягом усього вегетаційного періоду.

Шкодочинність попелиці полягає не лише у втраті поживних речовин рослиною, а й у передачі понад сотні вірусних захворювань. Виділення цукристої речовини (паді) сприяє розмноженню сажкових грибів, які блокують процеси фотосинтезу, що призводить до суттєвого зниження врожайності та погіршення якості продукції.

Система захисту посівів від попелиці має базуватися на таких заходах:

• Дотримання сівозміни та знищення бур'янів, що виступають резерваторами шкідника.
• Залучення ентомофагів: корисних комах, таких як хижі туруни та сонечка.
• Обробка інсектицидами системної або контактно-кишкової дії у випадках досягнення економічного порогу шкодочинності.