Марина

Осінній сорт Свердловської дослідної станції садівництва. Отриманий від схрещування уральських сортів Самоцвіт з Негою. Автор: Л. А. Котов. Районовано в Волго-В'ятському регіоні, що включає області Середнього Уралу.

Дерево середньоросле, з округлою кроною середньої густоти. Основні гілки відходять від стовбура під кутом, близьким до прямого, кора на них гладка, сіра.

Пагони з бурою корою, нетовсті, прямі, опушені, округлі в перерізі. Листя зелене, плоске, матове, еліптичне, зморшкувате. Пластинка зігнута вниз, з дрібнозубчастим краєм, черешок середньої довжини. Прилистки шилоподібні

Квітки менше середнього розміру, конічні, білі, з сильно опушеною колонкою маточок середньої довжини, рильця яких розташовані нарівні або трохи вище пиляків. Бутони рожеві.

Плід нижчесереднього розміру, масою 90-110 г (максимально 135 г), одномірний, приплюснутої округло-усіченої правильної форми, широкий ребра слабо виражені. Поверхня гладка. Шкірка суха, гладка, блискуча. Основне забарвлення при зборі зеленувато-жовте, пізніше — світло-жовте, покривне — по більшій частині плоду сильно виражене, смугасте, рожево-червоне. Плодоніжки короткі, прямі, середньої товщини. Воронка широка, середньої глибини, воронкоподібна, нержавіла. Блюдце неглибоке, досить вузьке, гладке, чашечка відкрита. Сердечко велике, серцеподібне, камери напіввідкриті. Підчашова трубка коротка, широка, чашоподібна. Насіння недовелике, широке, дещо плоске, коричневе, яйцевидної та конічної форми.

М'якоть біла, пухка, великозерниста, соковита, кисло-солодкого смаку з сильним ароматом. Хімічний склад плодів: сухих розчинних речовин -13,9 (до 16,4)%, сума цукрів — 11,1 (до 13,1)%, титровані кислоти — 1,0 (до 1,34)%, аскорбінової кислоти — 11,3 (до 16,9) мг/100г, Р-активних речовин (катехінів) — 323,0 (до 506,2) мг/100г.

Тривалість зберігання — 150 днів. Товарність плодів хороша, споживаються вони у свіжому вигляді і придатні для різних видів переробки.

Сорт самобезплідний, всі уральські сорти забезпечують йому гарне запилення.

Дерева вступають у плодоношення на 5 рік після окулірування і дають рясні, регулярні врожаї. Продуктивність сорту висока: при розміщенні 6 х 3 м середньорічні врожаї перевищують 200 ц/га. Квітки цього сорту мають високу стійкість до весняних заморозків. Сорт стійкий до парші — навіть в епіфітотійні роки зберігає високу польову стійкість.

Переваги сорту: стійкість до парші, висока зимостійкість і врожайність, стійкість квіток до заморозків.

Недоліки сорту: пухка консистенція м'якоті плоду.