Орловське смугасте

Сорт з плодами пізньоосіннього достигання (Мекинтош х Безсім'янка мічуринська), створений у Всеросійському НДІ селекції плодових культур. Отримано від гібридизації в 1957 році. Посів насіння проведено в 1958 році. Перше плодоношення відзначено в 1966 році, в 1967 році сіянець виділено в елітні. Автори сорту: Є. М. Сєдов, Т. А. Трофімова.

Сорт у 1970 році прийнято на Державне випробування, з 1986 року допущено для використання у виробництві (районировано) в областях Центрального та Центрально-Чорноземного регіонів Росії, а також у Могилівській області Білорусі. Сорт представляє інтерес для вирощування в садах інтенсивного типу.

На міжнародних виставках плодів в Ерфурті (НДР) сорт двічі отримував золоті медалі (1977 та 1984 рр.). У жовтні 1999 року на виставці «Відродження Російського села» Виставково-ярмаркового комплексу «ВДНГ-ЕКСПО» сорт Орловське смугасте було нагороджено Дипломом.

Дерева середньої сили росту, з округлою кроною, досить зимостійкі в умовах Орловської та сусідніх областей. Основні гілки відходять від стовбура під прямим кутом, кінці гілок спрямовані вгору. Кора на основних гілках гладка, бура.

Пагони товсті, злегка колінчасті, темно-вишневого кольору, слабо опушені. Чечевички на пагонах численні, середніх розмірів. Бруньки притиснуті, конічні. Листки великі, широкояйцеподібної форми, яскраво-зелені, блискучі, зморшкуваті, з грубим жилкуванням, слабо опушені. Край листа хвилястий, крупногородчастий. Лист зігнутий по центральній жилці, кінчик різко загострений і підігнутий. Черешок середньої довжини або коротший, товстий, забарвлений біля основи. Прилистки дрібні, ланцетні або відсутні.

Квітки великі, блюдцеподібні, в бутонах біло-рожеві, пелюстки світло-рожеві, округлі, зімкнуті, рильце маточки нижче тичинок.

Плоди вищесередньої величини, довгасті, округло-конічної форми. Шкірка гладка, тонка, блискуча, олійна, покрита сизим восковим нальотом. Основне забарвлення плодів у момент знімної стиглості зеленувато-жовте, в фазі споживчої стиглості — золотисте, покровне — на більшій частині плоду у вигляді яскравих розмитих смуг і цяток інтенсивного пурпурно-малинового забарвлення по рожевому рум'янцю. Добре помітні світлі підшкірні цятки. Плодоніжка коротка або середня, досить тонка, пряма. Воронка плоду глибока або середньої глибини, вузька, гостроконічна, без оржавлення. Блюдце досить глибоке, слаборебристе. У більшості плодів чашечка закрита, зустрічається і відкрита. Сердечко велике, серцеподібної форми. Насінні камери відкриті. Насіння неправильної форми, часто недорозвинене, темно-коричневого забарвлення.

М'якоть біла, з кремовим відтінком, дрібнозерниста, ніжна, дуже соковита, гармонійного смаку з відчутною кислотою, з сильним ароматом. Дегустаційна оцінка в момент оптимальної стиглості 4,2-4,6 бала. По зовнішньому вигляду плоди оцінюються на 4,6 бала. Хімічний склад плодів наступний: загальна кількість цукрів — 10,1%, титровані кислоти — 0,78%, вміст аскорбінової кислоти — 8,2 мг/100г, сума Р-активних речовин — 212 мг/100г, пектинових речовин — 10,7%.

Знімна стиглість плодів настає на початку вересня.

Плоди зберігаються в холодильнику до кінця грудня, а іноді й довше.

Сорт відрізняється високою скороплідністю. Перші плоди з'являються зазвичай на 4 році після посадки, тобто значно раніше, ніж у Осіннього смугастого. До 7-8-річного віку дерева приносять по 40-50, а до 10-15 років по 60-80 кг плодів. Середня врожайність становить 200 ц/га. Сорт зимостійкий, стійкий до парші плодів і листя.

Переваги сорту: скороплідність та врожайність, висока товарність плодів, хороший смак і порівняльна стійкість до парші.

Недоліки сорту: тонка шкірка вимагає підвищеної обережності при збиранні плодів.